Центральний захисник Лука Гучек дав своє перше інтерв'ю в якості гравця “Чорноморця”. Зі словенським легіонером в Туреччині поспілкувалася наша прес-служба:
Лука, поперше вітаємо тебе з Днем народження. Ти підписав контракт з одеським клубом у день свого 24-річчя. Чудовий вік - тільки вперед і вгору! Розкажи одеським вболівальникам про свою кар'єру. Знаємо, що в позаминулому сезоні ті відіграв за свій клуб “Радомльє” 35 з 36 матчів - заслуговую на повагу…
- Дякую за привітання! Так, в сезоні 21/22 я зіграв майже всі матчі в лізі. Якбі не було лишньої картки і дискваліфікації, зіграв би точно всі. Я розпочинав в “Радомльє”, коли клуб ще виступав в друій лізі. Сезон 22/23 спочатку грав багато, але через те, що не продовжував контракт з клубом, став грати менше. Мій контракт закінчився, я став шукати нові виклики. А до “Радомльє” мав досвід виступів за іспанський “Бетіс”
Як виникла ідея з “Чорноморцем”? Звідки дізнався про клуб з Одеси?
- Я знаю, що команда грає в дуже сильній лізі. Я знаю, що тут недовго грав гравець зі Словенії Руді Пожег. Я погуглив ще більше інформації - знаю, що гарне місто на березі моря. Українська ліга дуже конкурентоспроможна, чекаю вже з нетерпінням офіційних ігор. Знаю, що команда знаходиться в небезпечній зоні. Спробую допомогти виправити ситуацію
Твоя основна позиція - центральний захисник? Чи можеш зіграти і на інших позиціях?
- Так, я весь свій футбольний шлях грав центрального захисника. Лише одного разу зіграв на позиції опорного півзахисника. Правда, мені тоді було 16 років.
Ти знаеш, що Україна зараз під тиском російської агресії, країна чинить опір, але ворог задіює всі шляхи, аби нанести шкоду нашій країні. З яким відчуттям ідеш сюди?
- Я стежу добре за новинами. Ми знаємо про складну ситуацію, і моя дівчина, моя родина не дуже вітали моє рішення продовжити кар'єру в Україні. Так, война це дуже погано. Я знаю, що в Одесі є відключення світла і води, а в деяких містах ситуація ще складніше. Але чемпіонат продовжується, матчі відбуваються. Я прийняв це рішення, я не відчуваю страху. Я думаю, що не буду першим футболістом, який приїхав грати в Україну і з ним трапилось щось неприємне.
Як тебе прийняли в команді? Що можеш сказати про перший контакт з тренерським штабом?
- Не можу сказати, що ми вже багато спілкувалися. Але точно скажу, що мені подобається тренерський стиль Романа Григорчука. Тренувальний процес, зокрема. Подобається, як команда переходить від захисту до атаки. Я люблю та вмію працювати з м'ячем. Технічні захисники - це також корисно для команди, якщо такі гравці знають, що робити з м'ячем. Я вірю і сподіваюсь, що швидко адаптуюсь в команді. Щодо сокомандників, то зараз переважно спілкуюсь з хлопцями, що володіють англійською - Зігі та Кевін мені допомагають. Планую підтягнути українську, адже вона схожа на рідну словенську.
Якими видами спорту крім футболу цікавишся і займаєшся? Можливо, стежиш за баскетболом? Я знав одного Луку зі Словенії…
- Дончич - неймовірний. Я намагатимусь досягти його позицій, яле розумію, що це неможливо. В дитинстві я цікавився не тільки баскетболом, але й гандболом, тенісом але зрозумів, що футбол - моя любов номер один. В якості розвантаження граю в більярд та падел. Ви знаєте, що таке падел? Це як теніс, але в скляному майданчику, щось середнє між тенісом, пінг-понгом та сквошем. Взагалі, люблю такий різновид вільного часу. Це - моє хоббі.
